Марксизм і реплікатори меми

На рахунок марксизму, а точніше діалектики матеріалізму, вже багато чого сказано, написано і зроблені висновки, так що вдаватися в терміни цього світогляду в даній статті я не буду. Але я б хотів написати якісь свої висновки про зв’язок природних наук, а саме еволюційної біології і самого марксизму.

Еволюційна біологія і діалектика матеріалізму

Карл Генріх Маркс

Як відомо, однією з основ марксизму, є діалектико-матеріалістичний світогляд, який має (якщо коротко) такі принципи:

1) Матерія є первинна ідеї;

2) Все в світі знаходиться в русі, все, свого роду, має якийсь детермінізм, але зрозуміло, тільки з природних причин;

3) Все в цьому світі взаємопов’язано.

Фрідріх Енгельс

Природничі науки, саме з тих наук, які як ніхто інший підтверджують об’єктивну істинність діалектичного світогляду. Еволюційна біологія обрана з цих наук і стане центральною темою нашого обговорення. Чому саме ця дисципліна? А хто, як не вона пояснює першопричину та і суть життя як такого !? 🙂

Еволюційна біологія – розділ біології, який вивчає походження видів від загальних предків, спадковість і мінливість їх ознак, розмноження і різноманітність форм в ході еволюційного розвитку.

Клінтон Річард Докінз

Високу доллю вкладу в цю область науки вніс, поза сумнівом, один з великих вчених Клінтон Річард Докінз (англ. Clinton Richard Dawkins, 26 березня 1941 року, Найробі, Британська Кенія) – англійський етнолог, еволюційний біолог, вчений і популяризатор науки, і його книга (англ. Clinton Richard Dawkins, 26 березня 1941 року, Найробі, Британська Кенія) – англійський етолог, еволюційний біолог, вчений і популяризатор науки, і його книга «Егоїстичний ген» яка вийшла 1976 р., і дала нам можливість геноцентричний погляд на еволюцію. Саме вона послужить тій ясній ідеєї, яка, сподіваюся, допоможе марксизму ще більш стати міцно на ноги і показати тісний взаємозв’язок, яка вийшла 1976 р., І дала нам можливість геноцентричний погляд на еволюцію. Саме вона послужить тій ясній ідеєї, яка, сподіваюся, допоможе марксизму ще більш стати міцно на ноги і показати тісний взаємозв’язок дарвінізму і того ж марксизму.

“Егоїстичний ген”

Усі наступні глави будуть брати до уваги погляди саме цієї книги.

Реплікатор, від еволюції гена до еволюції мема або коротко на геноцентрічний погляд на еволюцію.

Що ж таке реплікатор і як його розуміти?

Реплікатор (від лат. Replicatio, відновлення, повторення) – це основна одиниця яку можна назвати будьякий обєкт у Всесвіті, який самокопіювання. Реплікатори зявляються головним чином випадково, в результаті безладного зіткнення дрібних частинок. Одного разу виникнувши, реплікатор здатний генерувати нескінченно велику кількість власних копій.

Сталося так, що репліцируваною одиницею, що переважає на нашій планеті, виявився ген – молекула ДНК.

Реплікація (від лат. Replicatio – відновлення) – процес синтезу дочірньої молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти на матриці батьківської молекули ДНК. В ході подальшого поділу материнської клітини кожна дочірня клітина отримує по одній копії молекули ДНК, яка є ідентичною ДНК вихідної материнської клітини. Цей процес забезпечує точну передачу генетичної інформації з покоління в покоління. Реплікацію ДНК здійснює складний ферментний комплекс, що складається з 15-20 різних білків, званий реплісомой.


Реплікатор – ген, на нашій планеті копіювався і поширюва, для того що б вижити, тому що ніщо не вічне в цьому житті. Ген сходився зі схожим генам і т. д., як гравці в колективному спорті, з однією метою, підвищити свої індивідуальні шанси для передачі своєї генетичної інформації «нащадкам». Результат цього кооперування, стало появи цілого індивідуального живого організму, метою якого було вижити або іншими словами стати «машиною виживання» для генів. Звичайно ж гени були «зацікавлені» в «поліпшенні» своїх підопічних машин виживання. Але хочу зауважити, що вживання слів ніби гени мають якусь свідому мету, зроблено для простоти абстракції і поняття, звичайно ж гени не мають як: «сенсу» і «цілі» чи «свідомості». Вся суть того, чому ж одні гени еволюціонують, а інші ні, полягає в тому, як вони зможуть репліцироватися в генофонді. Якщо деякий «союз генів» допомагає вижити індивідуальному організму в природному генофонді, то його гени передаються наступним нащадкам.

Але чому ж одні гени процвітають, а інші ні? Ну, як всі знають (звичайно сподіваємося на це), завдяки середовищу і мутацій в самих генах, і якщо ці мутації допомагають вижити в генофонді організму, то і самі гени забезпечують свою подальшу експансію, так би мовити – знаходять свою еволюційну стабільну стратегію (ЕСС)…Таким результатом еволюції у нас з’явився мозок, який допомагав виживати живому організму. І його еволюція теж не стояла на місці, він також розвивався, поступово від базових інстинктів, які «запрограмували» гени (немов програміст запрограмував комп’ютер) до того, що індивідуальний організм почав усвідомлювати себе, з’явилася свідомість! І яскравим представником цього є Homo sapiens- людина розумна!

Але що ще більше дивно, що свідомість людини при контакті з іншою свідомістю свого ж виду, створює власний «генофонд» під назвою- культура!

І тут ми переходимо до “центру” нашої теми…

Якщо культура – це свого роду «генофонд», то що виступає інформаційною одиницею-репликатором, як у випадку самого генофонду інформаційною одиницею виступає ген?

Річард Докінз, про якого ми говорили вище, у своїй книзі «Егоїстичний ген» дав назву цій одиниці, він назвав її мем!

Мем (англ. Meme) – одиниця культурної інформації. Мемом може вважатися будь-яка ідея, символ, манера або образ дії, свідомо чи несвідомо передаються від людини до людини за допомогою мови, листа, відео, ритуалів, жестів і т. д.

А бути цим первинним бульйоном, своєрідним «генофондом» під назвою культура, може виступати як мемофонд!

І як у випадку з генами, Докінз у своїй книзі демонструє як меми, також еволюціонують, також намагаються «вижити» в культурному спадку- мемофонд, також мають великий вплив на живих індивидів під назвою людина. Але тільки в одній істотній відмінності, гени передаються, еволюціонують, одним словом, живуть в живих організмах, так як меми живуть і т. п., в культурній свідомості цих живих організмах.

Як уже згадувалося вище, мемам може бути: мова, поняття, уявлення, мистецтво, ідея, виховання, а в широкому масштабі-це ціла ідеологія, світогляд, який можна назвати в мемофонді еволюційно стабільна стратегія.

Але і тут виникає питання. Якщо гени еволюціонують завдяки мутації і середовищіу, то що ж допомагає еволюціонувати мемам або іншими словами свідомості?… І ось тут приходить на допомогу марксизм, а саме його світогляд (діалектичний матеріалізм і історичний матеріалізм)!

Марксизм і реплікатори меми

Якби і можна якось охарактеризувати загальну філософську суть діалектичного матеріалізму в якійсь фразі, (хоча це дуже не просто, якщо взагалі можливо, тому що охоплює ця теорія всі моменти загальнолюдського життя) то це:

“Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість”К. Маркс. «До критики політичної економії».

Ця фраза дуже добре ілюструє те, наскільки середовище (буття) важливе, як для гена, так і для свідомості, а іншими словами мема. Суспільне буття виступає, як ми бачимо, поза будь-якого сумніву – мемофондом … .Але звідки ж береться суспільне буття? І тут історичний матеріалізм дає відповідь.

Виробництво праці, що не дивно, саме починає формувати розум, який даний нам еволюцією генів (тут мимоволі згадуєш приказку, як праця зробила з мавпи людину). Саме виробничі відношення, які складаються між індивідами Homo sapiens, починають рухати свідомість і тим самим створювати меми, які в наслідок рухають цілий мемофонд, яскравим прикладом якого є: звичаї, вірування, традиції та релігія.

 Після того,⁸ як виробничі відношення утвердилися в будь-якому суспільстві, починають з’являтися засоби виробництва, як результат процесу праці, внаслідок цього виникає спосіб виробництва.

Спосіб виробництвапоєднання продуктивних сил і виробничих відносин, тобто трудящих людей, їх здібностей до праці і засобів виробництва, якими ті користуються, і відносин до власності і суспільних відносин, що виникають у звязку з виробництвом.

У певний період способи виробництва набувають, свого роду, еволюційно стабільну стратегію, тільки замість генів тут виступають виробничі відношення індивідів всередині даного суспільства і разом з цим, в даний момент, і мемофонд. Але на якомусь етапі засоби виробництва переростають в самі виробничі відносини і починається революція, яка змінює не тільки економічні відношення і виробничі відношення, а й свідомість суспільства, суспільне буття, тобто мемофонд.

Революція в Росії. 1917 рік

Революція – докорінне перетворення в будь-якій області людської діяльності. Революцію можна назвати ту самою мутацію (як і при випадки з генами, тільки яку, в відомих моментах, можна передбачити) яка змінює меми в мемофонді і як наслідок, вирішує, які саме меми придбають еволюційно стабільну стратегію в мемофонді, і тим самим стануть вирішальним світоглядом в даній людській культурі.

Марксизм і дарвінізм

 До всього цього хотілося б додати:

 “… Все світорозуміння … Маркса – це не доктрина, а метод. Воно дає не готові догми, а відправні пункти для подальшого дослідження і метод для цього дослідження “. – Ф. Енгельс.

Чарльз Роберт Дарвін

І це суща правда, марксизм як і дарвінізм, тільки дав орієнтир, напрям для подальшого вивчення нашого суспільства та буття та й самого життя … Різниця лише в тому, що дарвінізм дав еволюційне пояснення біологічних істот, а марксизм дав еволюційне пояснення суспільного буття тих самих біологічних істот…

І наостанок, я б хотів надати слово особистостей,так які безсумнівно заслуговують увагу:

У чому, товариші, сенс і завдання людської культури? У тому, щоб забезпечити людині перемогу над ворожими силами природи, в тому, щоб людину, яка була рабом стихій, рабом холоду, голоду, хвороб, зробити паном і повелителем всіх сил природи. – Л. Троцький, «Пам’яті Мясникова, Могилевського і Атарабекова» (мова на траурному засіданні в Сухумі 23 березня 1925р.).

Людина має силу, що дозволяє йому стати проти впливу егоїстичних генів, наявних у нього від народження, і, якщо це виявиться необхідним, – егоїстичних мемів, отриманих в результаті виховання. Ми здатні навіть навмисно культивувати і підживлювати чистий безкорисливий альтруїзмщось, чого немає місця в природі, чого ніколи не існувало на світі за всю його історію. Ми побудовані як машини для генів і вирощені як машини для мемів, але ми в силах обернутися проти наших творців. Миєдині істоти на землі, здатні повстати проти тиранії егоїстичних реплікаторів– Р. Докінз« Егоїстичний ген »(1976 р. Ст. 141.).

Філософи лише по різному пояснювали світ; але справа полягає в тому, щоб змінити його– К.Маркс. «Тези про Фейєрбаха» (1845, опубл. 1888).

І завдяки генам, які створили нас, і наші меми, ми можемо створити майбутнє, яке вражатиме не менш, ніж вражають нас творіння наших творців!

Румата